Автор: Вадим Домбровський
Однією з ключових умов побудови плюралістичного демократичного суспільства є незаангажовані засоби масової інформації. Питання медійної реформи актуалізувалося 9 листопада 1995 року, коли Україна стала частиною Ради Європи. Згідно Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) «Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною», органи влади України зобов’язалися:
- перетворити державні телерадіокомпанії в канали суспільного мовлення згідно з відповідними стандартами Ради Європи;
розпочати роздержавлення друкованих засобів масової інформації (ЗМІ, медіа), заснованих органами державної влади та місцевого самоврядування; - гарантувати прозорість власності на ЗМІ;
- створити рівні умови діяльності для всіх ЗМІ.
Однак станом на 2020 рік в Україні продовжують існувати різноманітні державні та комунальні засоби масової інформації, засновниками яких є державні чи місцеві органи влади.
Комунальне ЗМІ фінансуються з бюджету засновника. Тож чи може воно об’єктивно висвітлювати його діяльність? Навряд. Звідси й об’єктивного висвітлення наявності в медіа політичної «джинси».
Що таке «джинса»? Від комерційної реклами «джинса» відрізняється політичним підтекстом, що спрямований на схвалення або дискредитацію того чи іншого політика або партії. Головне для «джинси» – доносити необхідний месседж, не лишаючи місця для аналізу та роздумів. Одержувач інформації має отримати готовий продукт, який буде позбавлений незручних нюансів та «вад».
Можна навести безліч прикладів замовних матеріалі в у ЗМІ: під час ефіру кадр зупиняється на партійній символіці у той час, як звучить надихаюча промова; певній кандидат висвітлюється як «спаситель» вашого виборчого округу або країни загалом. Або «джинса» може розповідати виключно про негативні події пов’язані з певною особою/партією.
Чому це працює?
За роки незалежності в Україні склалися сприятливі умови для процвітання різноманітних, у більшості брудних, PR технологій та маніпуляцій. Витоки проблеми, в першу чергу, криються в знецінені журналістики як професії, неспряйняттям більшістю суспільства інформаційної гігієни та попиті на власні кишенькові видання серед фінансово-промислових груп.
У контексті ефективності замовних матеріалів важливо розуміти здатність громадян розпізнати маніпуляцію. Так, результати всеукраїнського опитування «Джерела інформації, медіаграмотність і російська пропаганда», проведеного у березні 2019 року громадською організацією «Детектор медіа», свідчать:
«Трохи більше половини українців (52%) вважають, що вони принаймні в більшості випадків особисто здатні відрізнити якісну інформацію від дезінформації та фейків (у лютому 2018 року таких було 53%). Чверть українців (26,5%), навпаки, вважають, що вони або взагалі не можуть відрізнити, або можуть лише в меншості випадків (у лютому 2018 року їх було 31%)». Тож велика кількість людей в Україні є жертвами маніпуляцій ЗМІ, що пояснює попит на «джинсу» в українському медіапросторі.
Кому служить «Дніпро TV»
Одним з кейсів «джинси» є комунальне ЗМІ, чия медійна діяльність викликає великі запитання. Це комунальне підприємство «Дніпровська міська студія телебачення» Дніпровської міської ради (ДМР).
Сама студія має довгу історію. Свого часу вона була частиною 34 телеканалу, потім виокремилася у самостійну одиницю та отримала бюджетне фінансування. Цікаво, що сам 34 телеканал частково також на 32,0003% належить Дніпровській міськраді, а інші 67,9997% – медіахолдингу Ріната Ахметова.
Розквіт КП «Дніпровська міська студія телебачення» почався з конфронтації діючого міського голови з опозиційними силами у міськраді та формування більшості навколо промерської фракції «Укроп». Згідно до структури власності станом на 2019 рік, КП цілковито належить Дніпровській міській владі, а кінцевим бенефіціаром у документі зазначений сам міський голова.
«Дніпровська міська студія телебачення» випускає відеоматеріали під брендом «Дніпро TV» та має досить великий штат працівників: станом на 25.05.2020 їх налічується 63. Матеріали розміщуються як на офіційному сайті, так і на платформах Facebook, Instagram, Telegram, YouTube та TikTok. Цікаво те, що контент може дещо різниться в залежності від платформи, але про це трохи з годом.
Мій майданчик – мої правила
Не секрет, що діючий міський голова Філатов збирається ще раз балотуватися на цю посаду. При цьому, на місцеві вибори 2020 року він піде вже не від партії «Укроп», а від політичної партії «Нова європейська Україна», після ребрендингу відомої як політична партія «Пропозиція».
Таким чином можна виокремити дві ключові цілі для діючого міського голови:
- переобиратися на другий термін, здобути якомога більше депутатських мандатів
- для однопартійців на місцевому рівні.
Яку ж роль відвів КП «Дніпровська міська студія телебачення» ДМР його кінцевий бенефіціар?
На каналі «Дніпро TV» немає матеріалів, що висвітлюють негативну сторону діяльності місцевої влади. Зате дедалі частіше випускаються матеріали з метою дискредитації обласної влади, у тому числі і «джинса». Яскравим прикладом може бути матеріал під назвою «ЗЭ is мародеры»: марионетки Коломойского распихали аэропорт Днепра по карманам».
На фоні падіння рейтингу ЗеКоманди та близькості місцевих виборів, дедалі частіше протиставляються місцева та центральна влада. Наприклад, маніпулятивний матеріал про те, що «більше половини опитаних дніпрян незадоволені роботою президента Володимира Зеленського. При цьому підтримка нинішньої міської влади, зокрема очільника Дніпра Бориса Філатова – більше 50%».
Паралельно з дискредитаційними сюжетами на адресу центральної влади, КП публікує матеріали, ціллю яких є піар діючого мера та афільованої з ним партії «Пропозиція». Її офіційно презентували в червні 2020 року, і в цей же час на різних платформах «Дніпро TV» почали з’являтися відеоматеріали оформлені під символіку цієї партії.
Загалом, на цьому каналі існує три окремі формати, а саме: «Про місто», «Про зміни» та «Люди пропозиції». Перший – це фактично історичний екскурс по пам’ятках міста, інші два є фактичним піаром влади. Основними меседжами є «Позитивні зміни в місті за останні 5 років» та «Правильний вибір міського голови у 2015 році». Героями сюжетів є або працівники департаментів міськради або її комунальних підприємств. У сюжетах наводяться цифри позитиву, висловлюється захоплення місцевою владою і «Пропозицією».
Безумовно, в статуті КП «Дніпровська міська студія телебачення» ДМР у розділі «Мета та предмет діяльності Підприємства» є пункт про «надання у встановленому законодавством порядку ефірного часу та здійснення інших рекламно-інформаційних заходів для ведення передвиборчої агітації». Але цією агітацією наразі користується виключно діючий міський голова та партія «Пропозиція».
Як зазначалось вище, на різних платформах контент Дніпро TV може дещо різнитися. Наприклад формати «Про місто», «Про зміни», та «Люди пропозиції» загалом представлені на платформах Facebook, Instagram, Telegram, YouTube, у той час як на офіційному сайті каналу формати та рубрики дещо інші. Однак це не означає, що там немає замовних матеріалів чи цілих фільмів спрямованих проти вже означених особистостей чи політсил.
Найбільше «джинси» спостерігається у проектах «Слуги та схеми», «Комунальний контроль» та «ДніпроTalk». Маніпуляцію видають самі заголовки, наприклад, «За насильство над дружиною у крісло мера? – Максима Бужанського просуває партія «Слуга народу», або «Олейник и Нестеренко приехали в 21 больницу оправдываться за атаку на врачей».
Отже, КП «Дніпровська міська студія телебачення» стала для діючого мера та афільованої з ним партії «Пропозиція» інструментом передвиборчої агітації та боротьби с політичними опонентами. Скільки платять за цей інструмент платники податків міста Дніпро – залишається відкритим питанням.